Українська делегація презентувала експертам ООН нові картографічні матеріали з географічних назв

Українська делегація під час засідання відділу Східна Європа, Північна та Середня Азія Групи експертів Організації Об’єднаних Націй з географічних назв у Ялті презентувала нові картографічні матеріали, примірники нормативних і довідкових видань з географічних назв. У заході взяли участь фахівці з Азербайджану, Болгарії, Латвії, Литви, Росії та України. Директор Департаменту топографо-геодезичної і картографічної діяльності Державного агентства земельних ресурсів України, голова української делегації Іван Заєць докладно розповів зарубіжним колегам про національні геопортали “Державна геодезична мережа України”, “Довідник адміністративно-територіального устрою України” та “Публічна кадастрова карта України” і поінформував про стан робіт із створення Державного реєстру географічних назв.

На засіданні також розглядалися питання щодо розробки нормативно-правової бази, перспектив розвитку робіт із створення національних баз (каталогів, реєстрів) географічних назв, видання газетирів, довідників, словників географічних назв, впровадження систем латинізації тощо. Значний інтерес усіх учасників викликала продукція вітчизняного виробника – ДНВП “Картографія”.

Проведення в Україні засідання Відділу Східної Європи, Північної та Середньої Азії Групи експертів ООН з географічних назв сприятиме вирішенню питань національної та міжнародної стандартизації географічних назв.

По завершенню роботи експертів відбулося засідання робочої групи з географічних назв Міждержавної ради з геодезії, картографії, кадастру та дистанційного зондування Землі держав-учасниць СНД, на якому фахівці розглянули організаційні та технологічні питання модернізації Електронного бюлетеня змін назв географічних об’єктів держав-учасниць СНД щодо доповнення його електронними картами політико-адміністративного устрою держав-учасниць СНД. Запропонований Україною варіант електронної карти було рекомендовано для розгляду стосовно можливості його використання членами робочої групи при розробленні карт політико-адміністративного устрою своїх держав.

джерело

GPS спуститься з небес?

Агентство Франс Прес повідомляє, що Пентагон розробляє нові навігаційні технології, щоб скоротити залежність від супутникової GPS.

DARPA, яке допомогло створити інтернет та інші сучасні технології, також стояло за створенням глобальної системи позиціонування, говорить директор агентства, фізик індійського походження Араті Прабхакар.

Читати далі

Як вміло батьківщиною торгувати

У 2005-2007 роках дядько Андрій взявся торгувати українською землею.

Не знаю, чи був коли попит на землю більше, ніж в ті роки, і повториться чи коли-небудь ще та божевільна гонка цін на земельні паї і гектари. Навряд чи. Захопив всіх ажіотаж земельних спекуляцій в середині першого десятиліття двадцять першого століття вражав масштабами та обігом готівки. Такої кількості готівкових грошей дядько Андрій не бачив з дев'яностих років. Чи не валізи, і не сумки, ні - палети банкнот. Запаковані в поліетиленову плівку пачки, акуратно укладені на дерев'яні палети, при розрахунках по операціях їх у внутрішньому дворі банку чіпляли рокли і викочували з вантажного мікроавтобуса.

Дядько Андрій почав скуповувати землю під Києвом на початку 2005-го року, по сто доларів за сотку. Він вклав у землю всю, наявну у нього, готівка і взяв ще пару кредитів. У 2007-му він продавав ці ж гектари по 1000 у.о. за сотку. Він повертав кредити з їх шаленими відсотками і неймовірно збагачувався.

Улюбленою його схемою була скупка землі під котеджні містечка.

Дядько Андрій через знайомих дізнавався, де під Києвом планується будівництво котеджного містечка, дивився план розміщення, оцінював ділянку і приймався за роботу. Він скуповував землю точково, вибірково, тут шість соток, там десять соток, там ще шість соток, особливо не піклуючись ні про цілісність викуповується ним шматка землі, ні про під'їзних шляхах. Він скуповував шматками, скільки міг встигнути, і чекав. Чекати зазвичай доводилося не довго. Дуже скоро до дядька Андрію приходили агенти будівельної компанії, що починає будівництво котеджного містечка. І тоді дядько Андрій торгувався. Про його торгівлі можна було складати билини і епічні балади. Він викручував руки будівельним компаніям і всім їх агентам разом узятим. Він призначав нечувані ціни і отримував їх, тому що до того моменту, коли до нього приходили з пропозицією купити його ділянки, будівництво котеджів, як правило, вже йшло щосили, і було неможливо ні скасувати його, ні змінити генеральний план.

У 2007-му, коли земельний бум досяг свого піку і тільки ледачі і бідні не вкладали гроші в землю, дядько Андрій вирішив відійти від земельних справ і під фінал купив і продав кілька ділянок у Карпатах.

Треба сказати, що земля в Карпатах в ті роки продавалася і купувалася з ажіотажем, не меншим, ніж навколо столиці. Всунути в гонку за заповідні українські землі було непросто, але дядько Андрій придумав схему.

Він приїхав у Сваляву і місяць пив і гуляв по шинках, налагоджуючи стосунки з головами сільрад. Через місяць у дядька Андрія в наявності була посаджена печінка і кілька хороших знайомих начальників сільських рад. Заручившись їх підтримкою, дядько Андрій поїхав до столиці шукати грошових лохів.

Схема була такою.

Уявіть собі, що великий іноземний інвестор захотів побудувати на схилі карпатських гір лижний курорт, з готелем, кількома підйомниками, рестораном та іншої відпочинковий нісенітницею. Не тільки захотів, але вже почав будувати і навіть залив фундамент під першу опору підйомника. Земля навколо його будівництва, звісно, ​​поки що має сільськогосподарське призначення, але скоро, коли інвестор вкладе грошей і будівництво піде повним ходом, обов'язково знайдеться розумна людина, і землю поруч з планованим курортом викупить, поміняє цільове призначення з сільськогосподарського на торгово-розважальне, побудується сам або перепродасть землю і зніме з цієї угоди вершки та іншу сметану. Дядько Андрій пропонував столичним інвесторам не чекати милості від природи а зіграти на випередженні - викупити сільськогосподарську землю поруч з будівництвом комплексу раніше і самим роздобути і поділити всю належну сметану. У піку земельної ажіотажу інвестори перебували швидко. Разом з дядьком Андрієм вони виїжджали в Карпати, з розумним виглядом дивилися на гонние схили, чіпали дорогими ручками фундамент під першу опору підйомника і слухали запевнення місцевого голови сільради про швидке курортному майбутньому району. Зовсім невіруючим інвесторам навіть пропонувалося познайомитися з грошовим іноземцем, що будує лижний курорт. У підсумку, столичний інвестор купував перспективну землю сільськогосподарського призначення за завищеною ціною, стрімко наближається до вартості землі з цільовим призначенням «будівництво торгово-розважально-готельного центру». Скоро, дуже скоро, невідомий іноземний інвестор припиняв будувати бетонну опору під лижний підйомник і розчинявся десь у глибині капіталістичної закордону. Майбутнє землі навколо так і не розгорнувся будівництва ставало туманним, і столичний лох залишався в очікуванні світлого майбутнього і з документами на нікому не потрібну землю сільськогосподарського призначення в далекому карпатському селі, чесно купленої ним за дуже і дуже завищеною ціною.

Коли такі горе-інвестори дзвонять іноді дядькові Андрію і цікавляться майбутнім карпатського лижного туризму, дядько Андрій розповідає їм про кризу і сподівається, що земельний ажіотаж ще повернеться, а разом з ажіотажем повернеться і «іноземний інвестор».

Дядько Андрій їм і не бреше майже, коли говорить про свою надію на повернення попиту на українську землю. Він сам дуже його чекає, цей самий ажіотажний попит.

Матеріал взятий тут та перекладений на українську мову

Тим хто не отримав сертифікат присвячується!

Першу статтю на цьому блозі розпочну розповіддю про модну на сьогодні тему в землевпорядній сфері діяльності. У грудні минулого року відмінили ліцензування у сфері землеустрою і замінили його сертифікацією інженерів-землевпорядників. Ось цей Закон. Ідея хороша, це персональна відповідальність інженерів за виконану роботу. Погано виконуєш - заберуть сертифікат і більше ніколи не видадуть. Я наприклад за таке нововведення. Але не все так добре як здається на перший момент. Чому тільки відповідальним за дотримання законодавства на підприємствах видають сертифікати безкоштовно і без іспиту. І це ще не все. Я подав до Держземагентства заяву на видачу сертифікату. Держземагентство мені повідомило, що на сьогодні я маю здати іспит, мотивуючи тим, що моє підприємство не повідомило їх про зміну відповідального за дотримання земельного законодавства.

І такі ситуації не тільки в мене, а й по всій Україні. Я із юристом сіли за вивчення законодавства і ось, що ми найшли.

У Статті 17. Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" дійсно сказано, що

Ліцензіат зобов'язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних,  зазначених у документах,  що додавалися до заяви про видачу  ліцензії.  У  разі   виникнення   таких   змін   ліцензіат зобов'язаний   протягом  десяти  робочих  днів  подати  до  органу ліцензування відповідне повідомлення в  письмовій  формі  разом  з документами   або   їх   нотаріально   засвідченими  копіями,  які підтверджують зазначені зміни. Але йдемо далі.

Є ще Стаття 10. цього ж закону в частині п'ятій якої сказано: 

Для  окремих  видів  господарської  діяльності, що підлягають ліцензуванню,   до  заяви  про  видачу  ліцензії  також  додаються документи,  вичерпний  перелік  яких встановлюється Кабінетом  Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не вказані у цьому Законі

Є Постанова КМУ

Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, в якій передбачено, що для нашого виду господарської діяльності в Держземагетство до заяви потрібно додавати лише відомості за підписом заявника - суб'єкта господарювання про наявність матеріально технічної бази.

І нарешті в самих ліцензійних умовах Держземагентства до всього вищеперечисленого добавили копію сівоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Тобто ніяких трудових книжок, ніяких дипломів та інших документів Держземагетстсво не мало права вимагати при видачі ліцензій. Якщо орган ліцензування не мав права вимагати значить я по суті ці документи їм не подавав офіційно. В моїх документах які я додавав до заяви на видачу ліцензії нічого не змінилося значить я і не повинен був повідомляти "Держкомзем"

Це щож виходить, що державний орган відкрито на всю Україну порушує права людей. 

Далі більше. При видачі теперішніх сертифікатів Держкомзем звіряється з тим хтож на фірмі був відповідальним при видачі ліцензії. Але ж почекайте люди. Де вони могли ці дані взяти? Законом жеж заборонено вимагати трудові книжки та дипломи. Це означає любі друзі, що і тоді і зараз Держкомзем систематично порушував законодавства. Служба захисту персональних даних АГОВ ВИ де?

Держкомзем видай мені по доброму сертифікат і я від ВАС відстану!!!